“Людина, яка має відчуття суті історії ”: на Дрогобиччині відзначили 134-ту річницю з дня народження відомого національного діяча — Андрія Мельника
12 грудня виповнилася 134 річниця від дня народження нашого краянина, видатного українського державного, військового і політичного діяча, полковника армії Української Народної Республіки (УНР), голови Проводу українських націоналістів Андрія Мельника. Вшанувати легендарного земляка до пам’ятного знаку у Волі Якубовій прибуло духовенство, заступник начальника Дрогобицької РВА Ярослав Пецюх, представники Дрогобицької громади, небайдужі жителі.
Андрій Мельник зростав у родині з активною громадянською позицією. Його батько — Атанас Мельник, свідомий активіст національного руху, мати — Марія Коваль. Андрія Мельника характеризують його як людину незламної волі, кришталевої вдачі, послідовного в діях і поглядах, з непересічними організаційно-провідницькими здібностями та розумом державного мужа. Він рано став активним учасником найдраматичніших подій в нашій історії, що припадають на період Першої та Другої світових воєн. Один із організаторів Січових Стрільців, Української Військової Організації (УВО), Організації українських націоналістів (ОУН). В’язень польських тюрем та німецького концтабору Заксенгаузен.
«Близько 100 років тому українці мали шанс відновити свою державу. Однак, тогочасні політичні та військові діячі: Грушевський, Винниченко, Скоропадський, Петлюра, Болбочан, Махно не змогли відкинути власні амбіції та об'єднатись. Натомість займались взаємопоборюванням. Як наслідок, було програно війну більшовикам. Ми отримали Голодомор, масові репресії та мільйони жертв серед українців.
Зараз ми не можемо повторити помилки минулого. Щоб перемогти підступного ворога — державу-зло росію, повинні бути згуртовані влада і громадянське суспільство! І ми обов'язково переможемо! Слава Україні!», — зазначив під час виступу Ярослав Пецюх.
Після поразки національно-визвольних змагань Андрій Мельник доклав чимало зусиль, щоб згуртувати розрізнені політичні формації за кордоном, звідки йому так і не судилося повернутися. Так, у 1948 році створено нову Українську Національну Раду, куди увійшли політичні сили, що визнавали Акти 22 січня 1918 і 1919 років, якими було проголошено Українську Народну Республіку як незалежну й соборну державу українського народу. Його зусиллями світове українство об'єдналося у Світовому Конгресі Вільних Українців як понадпартійній інституції, що упродовж тривалого часу репрезентувала інтереси українства.
